Термін (лат. terminus — кордон, межа). Слово чи група слів, які позначають один предмет (чи певну групу предметів) і вживаються в даній науці з одним чітко визначеним значенням і відповідним змістом; у традиційній логіці — суб'єкт і предикат категоричного судження. Термін, який повторюється в засновках силогізму і пов'язує їх між собою, називають середнім, два інших терміни — крайніми. Ширший за обсягом крайній термін називають більшим (він виконує у висновку силогізму роль предиката), а вужчий за обсягом крайній термін — меншим (він виконує у висновку роль суб'єкта).
Джерело: Тофтул М. Г. Логіка: Підручник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене. — К.: Видавничий центр «Академія», 2006. — 400 с. (Альма-матер). ISBN 966-580-214-3.
Джерело: Тофтул М. Г. Логіка: Підручник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене. — К.: Видавничий центр «Академія», 2006. — 400 с. (Альма-матер). ISBN 966-580-214-3.
