Золотий стандарт. Така організація грошового обігу, за якої банківські білети розмінюються на золото. До першої світової війни банківські білети розмінювалися на золоті монети (золотомонетний стандарт). Характерними рисами золотомонетного стандарту як системи грошового обігу були: 1) в обігу перебували золоті монети; всі інші види грошей були розміняні на золото за номіналом; 2) золотий вміст кожної грошової одиниці визначався законом і підтримувався незмінним, як правило, протягом десятиліть; 3) існувала вільна взаємна конвертованість валют (свобода обміну однієї валюти на другу); 4) вільний ввіз і вивіз золота з однієї країни в іншу. Після першої світової війни золотий стандарт було відновлено в урізаній формі: в одних країнах (це, як правило, були країни-переможці) у вигляді золотозлиткового стандарту, а в інших — золотодезізного стандарту. При золотозлитковому стандарті центральні банки обмінювали банкноти на золото в злитках тільки при подаванні певної кількості банкнот, наприклад, в Англії — на 1700 фунтів стерлінгів. Золоті монети в обігу в незначній кількості збереглися лише в США. В країнах із золотодевізним стандартом центральні банки обмінювали свої банкноти не на золото, а на іноземну валюту, яка була розмінна на золото. Всередині 30-х років XX століття золотий стандарт відійшов у минуле.
Джерело: Семюелсон, Пол А., Нордгауз, Вільям Д. Мікроекономіка / Пер. з англ. — К.: Основи, 1998. — 676 с. ISBN 966-500-225-2.
Джерело: Семюелсон, Пол А., Нордгауз, Вільям Д. Мікроекономіка / Пер. з англ. — К.: Основи, 1998. — 676 с. ISBN 966-500-225-2.
